I can manage to hear Кохаю but not what he says before it 😭

Рано вранці 17 лютого 1970 року у Форт-Брегг, найбільшій військовій базі США, розташованій поблизу Файєтвіля, штат Північна Кароліна, стався вибух. О 3:42 ранку військова поліція отримала виклик 911:

«Допоможіть! 544 Касл Драйв. Мене вдарили ножем. Поспішайте!»

Військова поліція на вході до будинку Макдональдса. (17 лютого 1970 року)

Джеффрі Макдональд, 26 років, лікар спецпідрозділу армії США, «зелений берет», говорив по телефону, коли четверо офіцерів військової поліції негайно прибули на місце події. Вхідні двері були зачинені. Скільки разів вони не намагалися зв'язатися з ним, відповіді не було.

Капітан Джеффрі Макдональд (1970)

На фото: його дружина Колетт і діти Кімберлі та Крістен.

Коли вони були змушені піти в обхід до задніх дверей, то побачили, що вони відчинені. Увійшовши всередину, вони пройшли через кухню і ахнули, коли опинилися в головній спальні. На підлозі лежала жінка, вся в крові, лежачи на спині. Це була дружина Макдональда, Колетта, 26 років. Її вдарили по голові тупим предметом, нанесли 16 ударів ножем і 21 удар ножем для колки льоду.

Макдональд, одягнений лише в піжамні штани, лежав горілиць. Він ще дихав. Коли члени парламенту надавали йому допомогу, він прошепотів слабким голосом:

«Подивіться на моїх дітей.»

Обидві дитини були вбиті на своїх ліжках у власних спальнях. Старшу сестру, Кімберлі (5 років), вдарили по голові тупим предметом, а потім завдали 10 ударів ножем. Молодша сестра, Крістен (2 роки), отримала 33 удари ножем і 15 ударів ножем для колки льоду.

(Хто в здоровому глузді може завдати стільки шкоди маленькій дитині? Не було жодного сенсу в тому, що такий вчинок може бути скоєний раціональною людиною.)

Згідно із заявою Макдональда, інцидент розгортався наступним чином:

Тієї ночі він спав на дивані у вітальні. Це сталося через те, що Крістен обмочилася в його матрац. Незабаром він прокинувся від криків дружини.

Перед ним стояли четверо зловмисників, всі вони були йому незнайомі. Одним з них була жінка. У неї було довге світле волосся, крислатий капелюх і запалена свічка, яку вона стискала в руці.

Троє чоловіків напали на Макдональда. Він відбивався, не розуміючи чому, але їх було більше. Вони зірвали з нього піжамну куртку, а потім натягнули її на голову, заплутавши в ній обидва зап'ястя. Він використовував її як щит, щоб захиститися від нападників, які використовували ніж і ніж для колки льоду, але інший чоловік вдарив його по голові, в результаті чого він втратив свідомість.

Коли він прийшов до тями, зловмисники вже пішли. Похитуючись, він попрямував до головної спальні, де знайшов бездиханне тіло дружини. Він зняв свою куртку і накинув її на груди дружини, після чого попрямував до дитячої спальні. Тіло дружини було явно в жахливому стані.

Він зробив їм трьом штучне дихання, але вони так і не прийшли до тями. Він зателефонував у військову поліцію, перебуваючи в затьмареному стані свідомості, щоб повідомити про інцидент, але потім знову втратив свідомість. Жінка, схожа на хіпі, постійно бурмотіла йому: «ЛСД - це круто. Убий свиней.»

На підтвердження його слів на узголів'ї ліжка в головній спальні було написано кров'ю слово «СВИНЯ». Це викликало у нього відчуття дежавю. Якщо заява Макдональда правдива, то це дуже схоже на те, що зробив Чарльз Менсон приблизно півроку тому.

У той час біля форту Брегг існувало хіпі-селище, де проводили час майже 2000 людей. Чи могли вбивства за участю сім'ї Макдональдів бути наслідком дій хіпі, подібних до того, що робила сім'я Менсона?

Як ви можете бачити на цьому фото, слово «свиня» вирізане кров'ю в головній спальні.

На фото: головна спальня.

Вирізка з газети про вбивство. Під заголовком: «Дружина і діти офіцера вбиті у форті Брегг».

Однак Відділ кримінальних розслідувань (CID) армії, який відповідав за розслідування, скептично поставився до заяв Макдональда. У CID скептично поставилися до заяви Макдональда, оскільки сам він майже не постраждав. Єдине помітне ножове поранення було на лівій стороні його грудей. У випадку сім'ї Менсона, навпаки, вони вбивали всіх, незалежно від того, ким вони були.

Ця різка відмінність є суттєвою. Якщо вони були хіпі, чому вони не вбили Макдональда? Якщо Колетт та інші були «свинями», то і Макдональд мав бути «свинею».

Підозри викликає той факт, що вітальня, де нібито сталася бійка, не була настільки розгромленою. Єдиним перекинутим предметом меблів був журнальний столик. Більше того, журнальний столик перекинувся не так, як його перекинули.

Стільниця була настільки важкою, що як би він не намагався, вона не перекинулася б, бо стояла на боці. Чи справді він перекинувся під час бійки? Чи міг Макдональд навмисно перекинути його?

Єдиним іншим доказом бійки був перекинутий вазон з квітами, що також було дивним явищем. Чому не перекинувся весь вазон? Якщо була бійка, то логічно, що вазон мав би перекинутися.

На підлозі вітальні були розкидані журнали, які лежали стопкою на журнальному столику. Один з журналів привернув увагу агента карного розшуку. Це був останній номер журналу «Есквайр» з великим заголовком на обкладинці: «Диявол, що мешкає в Каліфорнії». Журнал розповідав про злочини Чарльза Менсона та його родини. Чи могла ця стаття вплинути на Макдональда, щоб замаскувати злочини під злочини, скоєні такими хіпі, як сім'я Менсона?

Наступного дня слідчі отримали таку заяву від лейтенанта Кена Хансена, який був близьким другом Макдональда:

«За дві ночі до вбивства я відвідав Макдональда в його будинку, після чого він почав захоплено розповідати про статтю, опубліковану в “Есквайрі”. - Хіба це не дико!»

Через два дні після цього подібний випадок стався в тому ж будинку. Це був занадто великий збіг.

Коли судмедекспертиза показала, що волокна з піжами Макдональдса були вирвані у вітальні, його підозри підтвердилися. Волокна піжами, які, як передбачалося, були розірвані у вітальні, не були знайдені ніде у вітальні, але натомість були знайдені в головній спальні і в дитячих спальнях.

Таким чином, відділ кримінальних розслідувань дійшов такого висновку:

Того вечора Макдональд заснув на дивані у вітальні, дивлячись телевізор. Прокинувшись, він пішов до головної спальні і виявив, що його друга дочка, Крістен, намочила ліжко і намочила один бік ліжка.

Вони з дружиною Колетт посварилися через це, в результаті чого несамовитий Макдональд вдарив свою дружину ключкою для гольфу по голові. Галас розбудив Кімберлі, яка увійшла до головної спальні, коли Макдональд нарешті прийшов до тями.

«Я зробив жахливу річ..... Цікаво, як я можу приховати свої дії?» «Точно» - подумав він, - «я повинен щось з цим зробити!» Макдональд завдав їй численних ударів кухонним ножем і ножем для колки льоду, вбиваючи Крістен, поки вона мирно спала, щоб врятувати власну шкуру.

Знаряддя вбивства, ключка для гольфу, кухонний ніж і ніж для колки льоду були викинуті біля задніх дверей. Всі вони були знайдені в домогосподарстві Макдональдів.

Як ножик для колки льоду, так і ніж знайдено під кущами біля дверей підсобного приміщення.

На фото: підсобне приміщення.

На фото: Вітальня з одягом на дивані.

Телефон залишається висіти на стіні.

[УВАГА: ГРАФІЧНИЙ ЗМІСТ!] (сайт лише англійською мовою)

• Доказ 1: Колетт знайдено мертвою у головній спальні
• Доказ 2: Крістен була знайдена мертвою у своїй спальні
• Доказ 3: Кров було знайдено в будинку

Через два з половиною місяці, 1 травня, відділ кримінальних розслідувань висунув Джеффрі Макдональду звинувачення у вбивстві. Однак попереднє слухання пройшло не так, як передбачав відділ кримінальних розслідувань. Поступово стало зрозуміло, наскільки недбалим було первинне розслідування, проведене військовою поліцією.

По-перше, більше десятка офіцерів військової поліції топталися по місцю події, торкаючись кімнати без рукавичок, знищуючи сліди, а також відбитки пальців та інші докази, які могли бути використані на користь пана Макдональда.

Крім того, журнальний столик перекинувся б, якби вдарився об стілець, що стояв поруч, а горщики з квітами спочатку були перекинуті. Так чому ж вазон не перекинувся, коли відділ кримінальних розслідувань оглядав місце події? Насправді, він був поставлений на місце скрупульозним офіцером військової поліції. Це було не що інше, як недбалість.

Крім того, в лікарні, куди привезли Макдональда, викинули піжамні штани, в які він був одягнений. Це також вважається важливим доказом.

Адвокат Бернард Сігал вказав на недбалість у розслідуванні, намагаючись довести, що зловмисник був реальним. У ніч вбивства деякі мешканці бачили в цьому районі молодих людей, схожих на хіпі (один з них - блондинка). Наприклад, лейтенант Джон Мілн дав свідчення:

«Я бачив молодого чоловіка, схожого на хіпі. Тієї ночі надворі лив дощ. Я був удома, працював над своїми пластиковими формами.

Коли дощ припинився незабаром після півночі, я відчинив вікно, щоб випустити випаровування з клейового пістолета. Через кілька хвилин я почув голоси за вікном.

Я визирнув і побачив три постаті. Вони були одягнені в білий брезент, одна жінка стояла посередині, а двоє чоловіків по обидва боки. Всі вони несли свічки, ніби пропонували їх.»

Всі троє прямували в напрямку Касл Драйв, де знаходиться будинок Макдональдса.

Кеннет Міка, один з офіцерів військової поліції, який був відправлений на місце події після отримання виклику, помітив десь молоду жінку в крислатому капелюсі. Іншими словами, це правда, що в ніч інциденту в околицях вешталися підозрілі на вигляд молоді люди, як і стверджував Макдональд?

Крім того, Вільям Поузі, мешканець, що мешкав неподалік від комуни хіпі, дав свідчення про людину, яку він вважав «жінки в крислатому капелюсі». Її звали Хелена Стоклі. Кажуть, що вона любила носити світлу перуку і крислатий капелюх.

«Близько 4:00 ранку в ніч інциденту я прокинулася і пішла до ванної кімнати. Моїм під'їздом на великій швидкості проїхав автомобіль і зупинився перед будинком мого сусіда.

Незабаром я почула істеричний сміх чоловіків. З цікавості я визирнув у вхідні двері і побачив, як Хелена виходить з «Мустанга Мак 1». Думаю, там були присутні ще щонайменше двоє хлопців.

Через тиждень я почув, що Гелену допитувала поліція, запитуючи, де вона була вранці 17 лютого. Вона відповіла, що була під мескаліном і нічого не пам'ятаю.»

Пізніше того ж дня Поузі дасть ключові свідчення, що пов'язують її з цим інцидентом:

«У день похорону сім'ї Макдональдів Хелена була одягнена в чорну сукню, взута в чорні туфлі, закривши обличчя вуаллю, оплакувала похоронний вінок на дверях свого будинку.»

Поліцейський фоторобот із зображенням «жінки в крислатому капелюсі»

Поліцейський фоторобот із зображенням трьох чоловіків, які супроводжують жінку в крислатому капелюсі.

Якщо це правда, то важко повірити, що вона не мала жодного відношення до злочину. Отже, якщо Хелена Стоклі і ті чоловіки відповідальні за вбивство, то який саме був їхній мотив? Капітан Джеймс Н. Вільям, який працює в медичному закладі, розташованому у Форт Брегг, дав свідчення з цього приводу:

«Капітан Макдональд був консультантом групової терапії для наркозалежних. І ось що я почув від одного з сержантів: вони вважали, що їхні товариші по службі були попереджені відділом кримінальних розслідувань про наркоманію, і ходили чутки, що капітан Макдональд надав їм цю інформацію». Іншими словами, це означало, що міг бути мотив «помститися стукачам».

Адвокат Бернард Сігал був надзвичайно компетентним, розвінчуючи кожен сценарій, створений відділом кримінальних розслідувань, щоб встановити можливість того, що справжнім винуватцем міг бути хтось інший. Єдине, що він не зміг спростувати - це «волокна піжами», але цього було достатньо. Наступний вирок був заздалегідь визначеним висновком, заснованим на принципі:

«Коли є сумніви, завжди в інтересах обвинуваченого.»

«Звинувачення і підстави для кримінального переслідування проти капітана Джеффрі Макдональда знімаються як такі, що не відповідають дійсності». Таким чином, Джеффрі Макдональд був звільнений з-під варти 13 листопада 1970 року.

Пізніше Макдональд був звільнений з армії, але в липні 1971 року переїхав до Лонг-Біч, Каліфорнія, де почав працювати інтерном у медичному центрі Святої Марії. Він був надзвичайно талановитим лікарем. У своїй книзі під назвою: «Посібник Департаменту невідкладної медицини: Політика і процедури", Томас Ногучі цитує знайомого, який високо оцінює Макдональда.

«Зараз він працює по 10-14 годин на добу. Він з тих людей, які, якщо є пацієнт, якому він потрібен, кинуть все і поспішать до лікарні, незважаючи на те, котра година. Водночас він готовий допомагати медичній спільноті».

Як заявив Ногучі, «це похвально, - продовжив знайомий, - і я впевнений, що він зробить все можливе, щоб допомогти».

«І все ж це звучить як жарт. Поліцейський департамент - найбільший претендент на нього в Лонг-Біч", - додав він. Чоловік, якого судили за одне з найжорстокіших вбивств в історії, тепер є улюбленим об'єктом поліції. Вони навіть влаштовують для нього захід зі збору коштів", - сказав Ногучі.

Ногучі був здивований останнім зауваженням і запитав, навіщо Макдональду гроші. Знайомий відповів:

«Щоб покрити судові витрати. О, ви не знали? Сім'я дружини Макдональда має гучний язик, який тиснув на уряд, щоб той знову відкрив справу.»

Під «подружніми стосунками» малися на увазі вітчим Колетт, Альфред Кассаб, та її біологічна мати, Мілдред. Спочатку подружжя підтримало Макдональда, але згодом стало підозріло ставитися до його поведінки і врешті-решт переконалося, що саме він є справжнім винуватцем.

Коли Ногучі запитав: «Чи не підпадає це під подвійну відповідальність?», знайомий відповів: «Я думаю, що це підпадає під категорію подвійного притягнення до відповідальності».

«Макдональд подав клопотання про подвійне притягнення до відповідальності*, але його колеги стверджують, що подвійне притягнення до відповідальності не застосовується, оскільки його виправдання ґрунтувалося на попередньому військовому слуханні, а не на кримінальному провадженні.»

*«Подвійне притягнення до кримінальної відповідальності» стосується принципу, згідно з яким «якщо є вже винесений вирок у тій самій справі, вона не може розглядатися повторно» згідно з Кримінально-процесуальним кодексом.

Дійсно, попереднє слухання має на меті вирішити, чи є обвинувачення обґрунтованими, і ніякого остаточного рішення не виноситься. Отже, за формою воно не порушує доктрину преюдиціальності. Але як на практиці? Я думаю, що це порушує доктрину про те, що окрема справа не є необґрунтованою.

Джеффрі Макдональда судять за вбивство вагітної дружини і двох дітей дев'ять з половиною років тому в їхньому будинку у Форт-Бреггу. (Фото зроблене 16 липня 1979 року)

Джеффрі Макдональда (другого зліва) ведуть у наручниках після того, як його засудили за вбивство його сім'ї у 1970 році. (29 серпня 1979 року)

Інші фотографії додаються:

• Члени журі відвідують колишній будинок Макдональдса
• Суд над Джеффрі Макдональдом

Тим не менш, судовий процес над Макдональдсом розпочався 16 липня 1979 року. Цього разу команда судмедекспертів ФБР змогла знайти присяжних, які були готові слухати справу. Спочатку вони звернулися до «піжамних волокон», знайдених у дитячій кімнаті, які не були основним предметом суперечок під час попереднього слухання, поставивши під сумнів свідчення Макдональда про те, що він «зняв свою піжамну куртку, яка прикривала груди дружини, перш ніж піти до дитячої кімнати», після чого детально дослідили 48 отворів на його куртці.

Потім ФБР співставило 48 отворів від ножа для колки льоду на піжамі з 21 порізом від ножа для колки льоду на куртці Колетт, вміло склавши ножі для колки льоду разом. Це те, що має робити ФБР.

Теорія обвинувачення полягає в наступному: Макдональд вдарив Колетт ключкою для гольфу, потім убив обох своїх дітей, потім накрив Колетт своєю піжамною курткою, а потім убив її ножем для колки льоду. На перший погляд, ця лінія міркувань має сенс. Присяжні були переконані, і Джеффрі Макдональд був визнаний винним і засуджений до довічного ув'язнення.

Схема місця злочину на Касл Драйв, 544, складена ФБР, ілюструє місцезнаходження кожного члена сім'ї та характеристику кожної групи крові, знайденої в будинку.

Плями крові в коридорі, біля дверей до головної спальні.

Переклад записки: «Криваві сліди біля входу до північної спальні»

Військові поліцейські з Форт Брегг стоять на вулиці, поки робітники готуються покинути 544 Касл Драйв, місце, де в 1970 році сталося вбивство. Будинок прибирають і ремонтують. (7 червня 1984 року)

Інші фотографії додаються:

• Докази у справі про вбивство Джеффрі Макдональда (сайт лише англійською мовою)
• Ігнорування доказів з місця злочину

Однак Томас Ногучі чітко заявив, що це не був справедливий суд. Перш за все, щодо «піжамних волокон», чи пам'ятаєте ви, читачі, що «піжамні штани, які носив Макдональд у лікарні, були викинуті?». Повідомляється, що штани були розірвані від стегон до колін. Якщо це так, то не дивно, що «піжамні волокна» були знайдені в дитячих спальнях.

Що стосується «48 отворів від ножів для колки льоду», то це цілковита вигадка. Насправді, «вхідні» і «вихідні» отвори від ножів для колки льоду були ретельно вивчені криміналістами до цього, але в процесі звуження до 21 отвору, «вхідні» і «вихідні» отвори виявилися повною вигадкою.

Хелена Стоклі, вона ж «жінки в крислатому капелюсі», також з'явилася в суді як свідок, але вона заперечувала свою причетність до злочину. Однак, наскільки нам відомо, це не свідчить про її причетність до злочину. Відтоді вона натякала на свою причетність в інтерв'ю пресі тощо, врешті-решт назвавши справжні імена злочинців.

Зазначимо, що Хелена померла 14 січня 1983 року. Причиною її смерті став цироз печінки. Ми вважаємо, що Джеффрі Макдональд невинний. У нього не було причин вбивати свою дружину і дітей. Він все ще подає апеляцію на повторний судовий розгляд. Станом на зараз, у 2024 році, він все ще перебуває в ув'язненні у Федеральній виправній установі (FCI) в Меріленді, йому зараз 80 років.

Цей випадок стався в 1970-х роках, тобто до того, як була винайдена технологія, пов'язана з ДНК, тоді використовували групи крові, групуючи їх, на той час це був єдиний метод, подібний до ДНК, щоб зібрати воєдино точну послідовність подій, що відбулися. Наприклад: Джеффрі мав першу групу крові, а Колетт - другу групу, що вважалося фенотипом.

Це була найбільш судова справа в американській історії, про яку також були написані книги, фільми і телепрограми, такі як книга Джо МакГінніса «Фатальне бачення», опублікована в 1983 році, за якою також був знятий фільм, заснований на книзі МакГінніса, в тому ж році її публікації, і книга Еррола Морріса «Пустеля помилок: Судовий процес над Джеффрі Макдональдом", опублікована у 2012 році.

Фатальне бачення (Джо МакГінніс - 1983)

Пустеля помилок: Судовий процес над Джеффрі Макдональдом (Еррол Морріс - 2012)

Додаткові примітки:

• Є й інші докази, які залишилися поза увагою відділу кримінальних розслідувань.
• Дехто вважає Джеффрі Макдональда невинним через те, як слідчі підтасували місце злочину, а дехто з самого початку вважав його вбивцею, стверджуючи, що він зірвався після сварки з Колетт.
• Спочатку їм було важко повірити, що вродливий чоловік, який служить в американській армії, здатен вбити власну родину. Але речові докази, знайдені на місці злочину, здебільшого вказували на Макдональда як на вбивцю.
• Те, як слідчі поводилися на місці злочину в 1970 році, можна назвати лише недбалістю, а адвокат Макдональда заявив, що життєво важливі докази були підроблені через брак досвіду. Кеннет Майка сварив своїх колег-депутатів за те, що вони користувалися телефоном, який висів на стіні (через те, що на ньому, можливо, були відбитки пальців Макдональда - якщо він торкався телефону), використовували чайник, знайдений на кухні, щоб приготувати собі каву, він навіть сказав одному з депутатів перестати сидіти на дивані (через ймовірність наявності доказів).
• На надгробках, де поховані тіла Колетт, Кімберлі та Крістен, прізвища змінені з Макдональд на Стівенсон (дівоче прізвище Колетт), щоб їх не асоціювали з самим Джеффрі.
• Будинок, в якому сталося вбивство, зараз знесений, на його місці сьогодні стоїть громадський центр.