/r/Ukraine_UA
Спільнота для всіх українськомовних світу для вільного спілкування українською мовою.
|| Community for all Ukrainian-speakers worldwide to freely communicate in Ukrainian language.
/r/Ukraine_UA
Добрий день. Скажіть, будь ласка, яких лікарів треба відвідати на медогляді, щоб отримати довідку про здоров'я для роботи з їжею? (не кухар, але прямий контакт з готовим продуктом)
Чи взагалі медогляд для подібних робіт є чимось особливим, що кардинально відрізняється від умовного бухгалтера, скажімо? Всім щиро дякую за відповіді.
Відкрийте, як газета "Далекий Схід" у 1938 році вплинула на усвідомлення та підтримку Карпатської України серед діаспори.
У 1938 році, на шпальтах газети "Далекий Схід", що видавалася в Харбіні, з'явилася новина про створення Карпатської України – короткочасної держави на західній Україні. Це повідомлення мало значний резонанс не тільки в Україні, а й у світовій діаспорі, відображаючи важливі зміни в політичному ландшафті Європи перед Другою світовою війною.
Події, що передували проголошенню
На початку 1938 року Центральна Європа переживала напружені політичні зміни. Чехословаччина, в якій існувала Карпатська Україна як автономний регіон, була під тиском від сусідніх держав та внутрішніх націоналістичних рухів. Проголошення автономії стало кульмінацією довготривалих етнополітичних конфліктів та боротьби місцевого населення за самовизначення.
Міжнародна реакція
Реакція світової спільноти на події в Карпатській Україні була різноманітною. Західні держави, зайняті апізацією Гітлера, мало звертали увагу на події в регіоні, тоді як у країнах зі значною українською діаспорою, таких як Канада та США, це викликало хвилю підтримки та симпатій.
Зміст новин
Статті в газеті "Далекий Схід" детально описували перебіг подій та атмосферу в регіоні, передаючи емоції та настрої місцевого населення. Зокрема, вони зосереджували увагу на зборах Карпатської України, процесі формування уряду та на реакції міжнародних спільнот.
Роль газети
"Далекий Схід" виконував не просто інформаційну, а й велику агітаційну роль, підтримуючи ідею національної самостійності серед українців діаспори. Газета активно висвітлювала події в Європі, намагаючись зміцнити зв'язок між емігрантами та батьківщиною.
Читати детальніше: Новина про Карпатську Україну у газеті "Далекий Схід" 1938
І саме головне, в темі про мікроорганізми це ж було здається в школі
Або це розводка від урядів щоб купляли побільше дорогих ліків і наповнювали бюджет
Це перевіряє мою теорію про те що люди не люблять вакцинації через те що це уколи і воно болить
Привіт народ. Якщо ви розбираєтесь в техніці то це питання до вас. Недавно купив ноут acer axel 5 15 і в мене деколи хрипить динамік. Якщо шарите чому таке може бути підскажіть в коментах будь ласочка,буду дуже вдячний. Уточнення: З самим ноутом все добре. Працює нормально проте деколи чути таке підхрапування динаміка. Раз на 1-2хвилини. Вінда в мене піратська 10-та прошка.
Я маю на увазі всіх цих різних «-сексуалів» та «-гендерів»*.
Я доволі юна (20 років), і належу до покоління зумерів, але ось мої тейки, згодних з якими я зустрічаю дуже мало ниньки. Попередження: я не з релігійної сімʼї, себе вважаю радше агностиком.
Гормональні втручання, операції зачасту невідворотні, тому вони не повинні відбуватися направо і наліво, до чого є тенденція в західному світі. 4) Ні в якому разі жодного соціального, а особливо медичного, переходів для особи молодше 18 років. Знову ж таки, робота з психотерапевтами і психіатрами. 5) Я вважаю, що сучасна ЛГБТ+ спільнота – це радше субкультура, у яку часто потрапляють діти, які просто хочуть бути «не такими як всі». Не варто заперечувати соціальний фактор того, що камінг-аутів стає все більше, і ЛГБТ стає все більше. Той фактор, що зараз це просто більш прийнятно в суспільстві – не єдиний, що сприяє підвищенню кількості камінг-аутів. 6) Оці всі займенники, всі 72 гендери, існують просто тому, що людям немає чим зайнятися і вони видумують, з чого б ще ущемитись і з якої причини дойобувати всіх тих, в кого є життя поза інтернетом, а особливо твітером, куди і ллється це все ниття.
Готова поспілкуватися в коментарях, але в мене підвищена температура і загалом нехороша застуда, тому це може бути повільно.
*Ось посилання на список гендерів.
Про який ви ніколи не розкажете/ часто практикуєте/вас засудять.
Я зовсім не шарю. Буду вдячний за відповідь
Про курси, мовні школи і універи за кордоном не пишіть, бо не маю на це змоги. Вступити кудись треба, а окрім мов мене більше нічого не цікавить (в плані, щоб я пов'язала це з роботою). Можливо, хтось щось може порекомендувати?
Вирішив вивчити питання виваженої мобілізації (це коли я, а не мене). З кожнї праски говориться про рекрутинг і скільки в тих центрах відвідувачів, і лише пару обережних фідбеків по результатах в соцмережах. Для мене це типова помилка вижившого - "всі дельфіни штовхають людей до берега". Просто ті, кого штовхали в море про це вже не розкажуть.
Хто має любий, не обов'язково позитивний, досвід потрапляння до лав ЗСУ через рекрутинг - опишіть, будь ласка, перші кроки в деталях.
Добрий день, шановне панство. Я дуже хочу навчитися добре фотографувати на плівку, останній раз робила це ще в дитинстві, уже все забулося.
Особливо приваблюють чорно-білі портрети, їх хочу робити більш за все.
Порад прошу таких:
У мене був негативний досвід з ОЛХ, продавці просто не відповідають на повідомлення, а потім через місяць пишуть шо вони уже продали камеру вживу, або взагалі просто деаутивують об'яву без коментарів.
Наперед дякую:)
Я зараз на 4 курсі заочного відділення за спеціальністю, яку я вже просто ненавиджу. Через те, що це заочне - навчання проходить 4.5 роки, замість стандартних 4. Тобто, лишається сесія зараз і потім ще одна взимку. Проблема в тому, що я вже давно розчарувалася в спеціальності і знаю, що ніколи не працюватиму за фахом. Навіщо тоді я продовжую навчатися? 1. Батьки, 2. Можливість перехресного вступу на магістратуру. Останнє моя єдина надія, завжди мріяла потрапити на навчання в УКУ (за іншою спеціальністю). Паралельно звісно працюю та намагаюся збирати кошти, бо ціни там далеко не маленькі. Повернімося до теми. В цілому, все моє навчання пішло криво-косо, бо спочатку ковід, потім війна. За ці 4 роки були і смерть близької людини, і купа проблем зі здоров’ям (як фізичним, так і ментальним) , і робота що забирала останні сили. Викладачі вважають нормальним занижати оцінки за призвіще, риси зовнішності, національність (я українка btw, але через темніші риси всі чомусь вважають мене «понаєхавшою»). В цьому році попалися вже нормальні викладачі, але в мене з’явилося якесь несвідоме бажання уникати. За півтори тижні не була на жодній парі, все здається дуже важким та страшним. І тут не грає лінь, бо я питаю в одногрупників які завдання казали робити та виконую. Через пропущені заняття деякі завдання зробити не виходить. Але саме взаємодія з викладачами викликає страх. Особливо усний екзамен. Кожну сесію до того я складала тупо через силу, зі сльозами і всім подібним. Для додаткового розуміння особливостей ситуації - маю діагностовані ОКР та РДУГ (задовго до того, як на рдуг пішла мода). Основне питання: порадьте будь ласка, як викрутитися з цієї ситуації? Можливо є якісь заспокійливі методики чи лайфхаки? Підходять будь які методи, крім заплатити викладачам. Дякую!!
Огляд історичної зустрічі Симона Петлюри на вокзалі у Фастові 1919 року, ключовий момент у боротьбі за незалежність.
29 серпня 1919 року сталася знаменна подія в історії Української Народної Республіки – зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі міста Фастів після звільнення міста від більшовиків. Цей момент символізував не тільки військовий успіх, але й емоційне піднесення українського народу, яке згуртувалось навколо ідеї незалежності.
Подія була добре спланована організаційним комітетом, до складу якого входили представники Української Народної Республіки та місцевої громадськості. Важливу роль відігравали залучення волонтерів та координація з військовими частинами, щоб забезпечити безпеку та порядок під час заходу.
Логістика та безпека
Залучення добровольців та налагодження взаємодії між різними службами було критично важливим для забезпечення логістики заходу. Були встановлені контрольно-пропускні пункти та розроблені маршрути для організації належного прийому.
Прибуття на вокзал
Симон Петлюра прибув на вокзал у супроводі кількох ключових діячів УНР. Подія супроводжувалася військовими почестями та народними урочистостями. Люди, які зібралися на вокзалі, виразно демонстрували свою підтримку лідеру та ідеям національної свободи.
Ознайомитись більше: Зустріч Симона Петлюри у Фастові 29 серпня 1919 року
Я зі Слов'янська, що на Донеччині. Вже 6 років як живу у Львові. Та мої батьки зараз живуть в тому місті разом з моїм 11-ти річним братом. Жити там зараз складно, але не так критично, як влітку 2022 року. На мене час від часу накатує тривога за своїх рідних і я живу наче з постійним відчуттям того, що їх може не стати в будь-який момент. На мої прохання виїхати зі Слов'янська в більш безпечні райони чи навіть переїхати у Львів мама реагує холодно, говорячи, що у них там робота, 2 квартири та взагалі жити в цілому можна. Коли я їй говорю, що я постійно за них хвилююсь через новини на фронті, що фронт поступово рухається в їхній бік я чую щось на кшталт: "Та все буде добре. Ти про погане не думай і нічого страшного не станеться".
Також з активізацією русні на Харківщині взагалі відчувається якась апатія. Я намагаюсь не читати новини зараз, бо цілий день ходжу як варений прокручуючи це все в голові.
Мені в цьому році виповнюється 24. Я музикант, пишу музику для себе та стараюсь робити це для інших. Щоб якось відчувати, що на щось впливаю стараюсь стабільно донатити та хочу піти волонтерити з плетінням сіток або збиранням дронів. Через рік думаю рекрутуватись у військо. Також трохи відволіктись допомагає D&D.
На разі ніяк не можу викинути весь цей бардак з голови. Новини які долітають до мене наче натякають що все стабільно погано і я не розумію як прийняти їх так, щоб можна було спокійно і власними справами займатись і допомагати країні та щоб руки не опускались. Також не знаю як жити з тим, що мої рідні живучи там постійно під небезпекою і найголовніше, що я не можу посприяти тому щоб вони виїхали.
Якщо у вас були схожі кейси стосовно сприйняття новин, або жили родичі близько до лінії фронту то хотілось би дізнатись як ви з цим справлялись. Можливо ваші думки зможуть допомогти мені зібратись і не відволікатись на постійну тривогу.
п.с.
Розумію, що можливо написано тут все трохи складно. Проблема достатньо комплексна і залежить від багатьох факторів як ментальних, так і навколишніх. Я намагався дати загальну інформацію і щоб це не вийшов роман на 100 сторінок. Якщо вам буде цікаво ще щось дізнатись, то питайте, дам відповідь на все, що зможу.
Привіт, завжди цікавило розширити свій словниковий запас брудних слів українською. Річ у тім, що більшість таких слів мені особисто відомі в англійському варіанті, а брудні, спокусливі слова українською мені здаються трішки незручними або навіть крінжовими. Ймовірно, через звичку, в першу чергу
Був би радий почути ваші улюблені брудні слова або інсинуації для пікантних балачок з партнером. Пропонйте ваші улюблені фрази або слова що запам'ятались в ліжку або поза ним!
Відкрийте жахливі події липня 1941 у Львові, де мешканці ідентифікували жертв ГПУ. Повна історія в розкопках.
У липні 1941 року, коли німецькі війська захопили Львів, розкрилася жахлива правда про масові репресії ГПУ проти українських громадян. Одним з найтрагічніших моментів було виявлення тіл розстріляних жителів у в'язницях міста, які були вбиті радянською таємною поліцією перед їх відступом. Ця подія мала глибокий вплив на місцеве населення, особливо коли родичі впізнавали серед жертв своїх близьких.
Прихід Радянської влади
З приходом радянської влади у 1939 році Львів пережив масштабні політичні репресії. Радянська система швидко почала переслідування будь-яких проявів націоналізму та "ворожих елементів", що включало інтелігенцію, священиків, активістів і звичайних громадян.
Репресивні дії ГПУ
ГПУ (Державне політичне управління) активно проводило арешти, допити та розстріли. Закриті в'язниці Львова, такі як тюрма на Лонцького, стали місцем численних злочинів проти людяності, де тисячі були вбиті без суду та слідства.
Відступ радянських військ
У червні 1941 року, з наступом німецької армії, радянські сили почали відступати. В хаосі, що виник, багато в'язниць було залишено з тілами ув'язнених, які були жорстоко вбиті.
Виявлення масових поховань
Після захоплення Львова німецькими військами, нова влада провела розкопки в місцях масових поховань. Городяни були залучені до процесу ідентифікації тіл, де багато знайшли останки своїх родичів, вбитих радянською секретною поліцією.
Ознайомитися з повним матеріалом: Львів 1941: Розкриття злочинів ГПУ проти місцевих
Чи можна десь подивитись DHMIS українською?
Допоможіть будь ласка з вибором крісла для роботи за комп'ютером. На які моделі, і яких фірм, варто звернути увагу? Важливо, щоб воно не важило багато, було з сітки або тканини і якісне, хотілось би заплатити раз і забути про це питання років на 5. Але і варіанти за 20К не дуже підходять.
З часом помітив, що не бачу сенсу в тому, щоб вставати рано, заправляти постіль, готувати їжу, займатись своїми улюбленими справами. Мені легше просто лежати в ліжку цілими днями і ні про що не думати. Я розумію, що це через депрессію, але зовсім нічого не хочу робити. Люблю малювати, займатись спортом, але не бачу в цьому сенсу. Розумію, що через це відвернуться мої друзі, які і так довго це терплять. Іноді просто хочеться закритись в кімнаті і цілодобово з неї не виходити.
Привіт! Питання не тільки в естетиці, але і у здоровʼї, бо нещодавно один з кривих зубів спричинив мені болючий «карманчик», як мені сказали у стоматології. Зуб видалять, та він у мене не єдиний криво росте. Рівну посмішку і так хотів би мати, тож на брекети дивлюся як на спасіння.
Я готовий до складного періоду з брекетами, але не знав що заморочки є і після вирівнювання. Мені сказали, що встановлюється ретейнер (який може відклеїтися) на рік/два/все життя. Або капу потрібно вночі одягати.
Хто пройшов вирівнювання зубів, розкажіть, будь ласка, про свій досвід. І наскільки воно все вимагає уваги вже після вирівнювання, чи дуже це докучає?
Стаття досліджує політику колективізації в селі Удачне у 1933 році, розкриваючи контекст і наслідки подій.
В осінь 1933 року в селі Удачне, що на Донеччині, відбувся збір мерзлої картоплі, що залишила помітний слід у історії колгоспного життя того часу. Цей епізод є особливо показовим для розуміння складних умов сільського господарства в період голодомору і колективізації. Використання технічних даних, імен і конкретних подій дозволить глибше аналізувати дану тему.
Економічні та соціальні умови
На початку 1930-х років, радянський уряд активно проводив політику колективізації, яка мала на меті ліквідацію індивідуальних господарств і створення колгоспів. У Донецькій області, зокрема, в селі Удачне, це призвело до значних соціальних змін та економічних труднощів. Місцеве населення вимушене було віддавати більшу частину врожаю державі, що призвело до дефіциту продовольства.
Кліматичні умови 1933 року
1933 рік відзначився особливо суворою зимою та несприятливими умовами для вирощування картоплі. Ранні заморозки призвели до того, що більша частина урожаю виявилася непридатною до споживання та зберігання. Це створило додаткові труднощі для колгоспників і значно погіршило харчову кризу в регіоні.
Технології та методики
Збір мерзлої картоплі в Удачному був вимушеним заходом для мінімізації втрат. Використання первісних сільськогосподарських інструментів, таких як лопати і вила, не дозволяло ефективно збирати урожай в мерзлому ґрунті. Ручна праця була основним методом, що ще більше ускладнювало процес.
Людський фактор
Залучення до збирання урожаю всього населення колгоспу, включаючи жінок, старших людей і дітей, підкреслює високий рівень мобілізації праці та кризовий стан сільськогосподарської галузі. Незважаючи на екстремальні умови, колгоспники змушені були докладати максимум зусиль для виживання.
Читати більше: Колективізація в селі Удачне у 1933 році
Впевнений що дуже чутлива і відповідальна тема.
Тому питання, що потрібно знати і до чого готуватися?
Цікавить досвід як батьків, так і історії тих хто був всиановлений.
Маю проблему з сусідом. Хрущоба. Воно сидить у підвалі по 20ть годин поспіль, вже 2й рік. До нього часто навідуються різні "гості" в різному стані чи то піддатості чи під кайфом. Мені дільничий каже, що говорив з ним. Нічого не змінилось. Іншим сусідам на такі ж питання сказали, що в нього "дах" в органах бо він розповсюджує. Нічого не міняється, тільки черги у підвал ростуть. То що получається - наша поліція "дахує" наркотрафік?
Хто стикався з таким? Куди звертатись в обхід дільничих та районних оперів?
Я маю на увазі що в цьому немає жодного сенсу і в стосунках може бути безліч інших спільних активностей які дадуть позитивні емоції як наприклад спільні подорожі, кіно та інші активності що приносять позитивні емоції та при цьому мають нульовий ризик незапланованої вагітності та хвороб
*це не скасовує факту що барʼєрна контрацепція ефективна в великому відсотку випадків при правильному застосуванні
Доброго ранку, гурмани! Часом мені дуже нудно + хочеться побісити свій шлунок. Тому порадьте, будь ласка, такі поєднання продуктів харчування про які можна подумати "Це точно можна поєднувати?" , а після дегустації "Чому я не знав про це раніше?"